АРТ-ТЕРАПІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Арт-терапія або «лікування мистецтвом» - досить новий, проте популярний засіб психотерапії. Особливо актуальною арт-терапія є для дітей. Мистецтво – це чудова можливість для малюка «відкритися», поділитися своїми емоціями та страхами. Адже іноді так важко висловити словами всі ті емоції, що вирують у дущі. Саме арт-терапія допоможе віднайти душевну гармонію.

 Загальні правила арт-терапії

1. Заняття не повинно тривати довше двох годин. Початковий етап передбачає підготовку «інструментарію»: фарби, олівці, папір, тканини, бісер, музичні інструменти, книжки тощо. Запропонуйте дитині якомога більший вибір матеріалів. Нехай вона сама вирішить, чим хоче зайнятися;

2. Основна частина – мистецтво. Пам’ятайте, що арт-терапія суттєво відрізняється від власне заняття мистецтвом, адже зорієнтована не на результат, а на процес. Тому не спішіть виправляти малюка чи робити щось за нього;

3. Підштовхуйте дитину до обговорення. Якщо спершу доведеться запитувати в дитини, що вона намалювала чи що зіграла на музичному інструменті, то згодом малюк аналізуватиме свій твір сам. Відповідно з дій та результату терапії зробіть висновки про психологічний стан дитини.

Дитина має право на свій сюрреалізм, тому виправляти малюнки дитини, пробувати робити їх більш красивими або правильними категорично не можна.Якщо дитина звикне до такої позиції, то помилки в дорослому житті теж будете виправляти ви.

Кожен випадковий малюнок дитини – це позбавлення від негативних станів, емоцій, які вона не змогла висловити, енергії, яку нікуди скинути.

Арт-терапія, коротко: 

1. Втомився - малюй квіти
2. Злий - малюй лінії

3. Болить - ліпи

4. Нудно - заповни листок паперу різними кольорами

5. Сумно - малюй веселку

6. Страшно - плети макраме, роби аплікації з тканин

7. Відчуваєш тривогу - зроби ляльку-мотанку

8. Обурений - рви папір на дрібні шматочки

9. Стурбований - складай орігамі

10. Напружений - малюй візерунки

11. Треба щось згадати - малюй лабіринти

12. Розчарований - зроби копію картини

13. Зневірився - малюй дороги

14. Треба щось зрозуміти - намалюй мандали

15. Треба швидко відновити сили - малюй пейзажі

16. Хочеш зрозуміти свої почуття - малюй автопортрет

17. Важливо запам'ятати стан - малюй кольорові плями

18. Якщо треба систематизувати думки - малюй соти або квадрати

19. Хочеш розібратися в собі і своїх бажаннях - зроби колаж

20. Важливо сконцентруватися на думках - малюй крапками

 21. Для пошуку оптимального виходу із ситуації - малюй хвилі і кола

 22. Відчуваєш, що «застряг» і треба рухатися далі - малюй спіралі

 23. Хочеш сконцентруватися на меті - малюй сітки і мішені

ДИТИНА МАЛЮЄ СІМ'Ю: ЯК АНАЛІЗУВАТИ МАЛЮНОК

Кому з батьків не хотілося б дізнатися, про що думає їх малюк, що його тривожить і як він себе відчуває в цьому світі. «Можна запитати у нього» - скажете ви, а якщо дитина ще не говорить або йому складно висловити свої почуття. Та й чи часто у нас, дорослих, виходить свої переживання, почуття і емоції виразити словами, а як бути людині, досвід спілкування якого тільки починає формуватися? Незважаючи на те, що завдання не з легких, існує спосіб пізнати внутрішній світ малюка: дайте йому альбом і олівці.

Малюнок - це безцінне джерело інформації для батьків, педагогів і психологів: про що дитина мріє, що його лякає, які потреби відчуває і як себе відчуває в навколишньому світі - все це можна прочитати на аркуші паперу. І, хоча, деякі психологи стверджують, що розповісти про малюнок може тільки сам автор, тому як наше суб'єктивне світосприйняття накладе штамп на картину, існують деякі закономірності, які не потребують поясненні.

Малюючи сім’ю ваша дитина може допомогти не тільки знайти, а й знешкодити больові точки сімейних відносин, допомогти вам поглянути на вашу сім’ю своїми очима. Поки ваша дитина малює намагайтесь не втручатися в сам процес, але слідкуйте за тим, в якій послідовності вона малює всіх членів сім’ї. Коли малюнок буде готовий, поцікавтеся у малюка, як звуть всіх персонажів його картини і беріться до аналізу.

▪ По черговості: послідовність появи членів сім'ї вказує на ставлення до них юного художника. Зазвичай першим діти малюють найулюбленішого або найзначнішого члена сім'ї. Якщо він забув намалювати когось - це означає, що з цією людиною у дитини напружені стосунки. Себе дитина часто зображує в самому центрі - значить він упевнений в тому, що батьки люблять його. І навпаки, він відчуває себе покинутим і самотнім, якщо не намалював себе зовсім.

▪ По складу: Якщо на малюнку у вигляді групою фотографії відсутній один з членів сім'ї, запитай у дитини, чому він його забув. Такий неповний портрет - серйозний привід задуматися.

▪ За розміром: чим більшим авторитетом у дитини користується зображуваний чоловік, тим вище і більше буде його фігура. Відкинуті діти малюють себе маленькими, а розбещені можуть не вмістити своє гігантське зображення.

▪ По відстані: Коли в будинку мир і спокій, всі персонажі зображені майже впритул один до одного. Чим ближче малюк малює себе до когось з батьків, тим сильніше його прихильність до цієї людини. Будь-який предмет, намальований між людьми, символізує бар'єр у відносинах між цими членами сім'ї.

▪ За кольором: Всі, що любимо твоїм чадом, він розфарбує теплими тонами. Особливу прихильність висловить соковитим, яскравим кольором. Якщо чиюсь одяг малюк розфарбував синьою фарбою, значить, поруч з цією людиною йому комфортно. Якщо зеленим - значить ця людина поважаємо і значущий для дитини. Жовтий означатиме імпульсивність і керівництво до дії, червоний - агресію, чорний колір сигналізує про емоційний неприйняття когось з родичів.

▪ По частинах тіла: Ретельно промальовані риси обличчя означають любов і значимість батька для дитини. Якщо автор малюнка виділив своє обличчя - це ознака самомилування або підвищеної уваги до своєї зовнішності, але до 4 років такий малюнок можна вважати нормою. Якщо маленький художник зобразив рот когось із батьків занадто великим, то можливо ця людина робить дитині багато зауважень. Якщо рота немає або він дуже малий - персонаж в життя приховує свої почуття. Намальовані зуби кажуть про агресію. Персонажі з великими очима відчувають страх, а з маленькими - щось приховують. Довгі руки, як і повна їх відсутність, означають, що ця людина дуже владний і психологічно тисне на дитину. Короткі руки видають внутрішню слабкість. А якщо дитина намалювала себе з піднятими вгору руками, він бажає самоствердитися  сім'ї, йому не вистачає уваги.

Якщо ви заплуталася в тлумаченні шедевра своєї дитину, то просто переверніть аркуш паперу і пройдіть з ним тест на тему «Сім'я, яку я хочу». Попросіть малюка намалювати сім'ю його мрії, і ви побачите, чого не вистачає кожному з вас, щоб бути щасливим і дарувати любов близьким.

ДИВОВИЖНІ ВІДКРИТТЯ ТА РАДІСТЬ ТВОРЧОСТІ

Будь-яка дитина певною мірою є генієм, 

як і будь-який геній певною мірою є дитиною. 

А. Шопенгауер

   Творчість супроводжує нас усе життя: спрямовує та підносить, надихає та окрилює. Стимулювання становлення творчих процесів нині стало не тільки пріоритетною направленістю саморозвитку кожного, але й істинним напрямком прогресу суспільства загалом. Формування власної творчості, творчого потенціалу починається з раннього дитинства. Поінформованість у проблемах творчого розвитку дозволяє пришвидшити успіх зростання, формування творчої особистості.

Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам'яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя. Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні.

Дитяча художня творчість має свої особливості, тож необхідно навчитися керувати особливостями її виявлення, розробляти методи, що пробуджують та розвивають дитячу творчість. Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються внаслідок розвитку вмінь та навичок мистецької діяльності.

Науковці відводять значну роль заняттям художньою діяльністю, а також усій виховній роботі з дітьми щодо розвитку в них уміння сприймати красу в навколишньому світі та в творах мистецтва, які відіграють велику роль у загальному і творчому розвитку дитини. Інтерес до образотворчої діяльності дітей зумовлюється його важливістю для розвитку особистості дитини, і з роками потреба в ній не послаблюється, а ще більше зростає.

Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.

Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Великого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння вихователя пов'язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності, як малювання; виразні засоби скульптури – в ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивній творчості дітей.

Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.

У процесі зображувальної діяльності забезпечується всебічне виховання дошкільників: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове.

Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами образотворчого мистецтва. Яскравість, виразність образів у картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та знаходити образні вираження своїх вражень у малюнках, ліпленні, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.

Дитяче образотворче мистецтво має суспільний напрям. Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т.п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

Формування працелюбності пов'язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховується вміння працювати, досягати бажаного результату.

У процесі зображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, виконати ті чи інші дії, оволодіти певними вміннями.

Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне здоров'я.

Основним засобом вираження себе вже на ранніх стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвивати свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання навколишнього середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, підґрунтям для діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини, розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини.

На заняттях із ліплення емоційні переживання викликає скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистості, зате більше діє формою, лінією, фактурою. Скульптура має велике значення для виховання та навчання дітей дошкільного віку. Вона сприяє розвитку зорового сприйняття, пам’яті, образного мислення. Скульптура, як і інші види зображувальної діяльності, формує естетичний смак, розвиває почуття прекрасного.

У родині образотворчих мистецтв ліплення відіграє таку саму роль, як і арифметика в математичних науках. Це абетка уявлень про предмет. У малюванні предмет зображується відносно. Через перспективу часто зменшується, а іноді й зовсім втрачається справжність властивостей предмета, головний його зміст. Правильне співвідношення частин, відмінність головного від другорядного – тіла від приставних частин – усе це ясно передається при зображенні предмета за допомогою ліплення. Скульптура надає тривимірне зображення предмета. Частіше за все предметом скульптурного зображення виявляється людина, рідше – тварини, неживі предмети. Скульптуру можна спостерігати з різних сторін, тому дуже важливо поставити її так, щоб добре сприймався силует фігури, її жест, рух.

Великий естетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. Краса вишиваних узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, філігранна техніка писанкових орнаментів – невичерпні джерела насолоди.

Важливий засіб у формуванні творчої активності дітей – це використання творів образотворчого мистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності. З цією метою підбираються твори усіх жанрів побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративні вироби та ін.).