АДАПТАЦІЯ - це не тільки процес звикання дитини до ЗДО, а й вироблення умінь і навичок для повсякденного життя. Адаптація починається з внутрішньоутробного періоду і продовжується після народження людини до кінця життя, тому що на організм постійно діють різні подразники, до яких потрібно пристосовуватися.
Чим молодша дитина, тим більше ступінь стомлення організму і тим важче виробляються пристосувальні реакції, отже, і велике значення має індивідуальний підхід до дитини.
У якому б віці дитина не прийшла вперше в дитячий садок, для неї це сильний стрес, обумовлений кількома чинниками.
По-перше ламається звичний стереотип життя, в якому дитина почувала себе спокійно і впевнено, тому що встигла до нього пристосуватися і вже приблизно знає, що за чим у неї протягом дня і як це відбувається.
Другий надзвичайний психотравмуючий фактор - розлука з матір'ю та іншими близькими дорослими, які дбали про дитину від народження. Це породжує відчуття тривоги, невпевненості, незахищеності, до якого часто додається почуття покинутості.
Щоб переконатися, що цього не сталося, діти іноді починають поводитися неприпустимим чином, ніби перевіряючи, наскільки може розгніватися мама, яка не хоче її(його) більше бачити, а заразом і ця нова тітка, з якою її(його) залишають, і визначити, таким чином, добра вона чи зла, любить її(його) чи ні.
Нарешті, зовсім незвично для дитини і дуже важко для її нервової система знаходитися серед 15-20 однолітків. Дитина включається у достатньо складну систему відносин, розподілу іграшок та уваги вихователя, навіть рівень шуму в групі спочатку може бути сильним психотравмуючим фактором.
Дуже важливо в цей момент ставитися до дитини дуже дбайливо та уважно, прагнути допомогти їй пережити цей важкий момент, а не наполягати на своїх виховних планах, не боротися з примхами.
Психологи радять дорослим у період адаптації:
Не впадати в паніку, коли дитина норовлива;
Не намагатись переробляти психіку дитини;
Розпізнати, зрозуміти, прийняти дитину такою, якою вона є.
Щоб звикання дитини до дитячого садка було максимально безболісним, потрібно зробити його поступовим.
Отже, в адаптаційний період дуже важливо:
проявити максимум терпимості до всіх прохань і навіть примх дитини і заслужити її довіру;
зберігати сталість обстановки у групі та порядок проходження різних подій життя, позначаючи переходи від однієї події до іншої так, щоб дитина встигала на них налаштуватися;
знайти можливість індивідуального спілкування з кожною дитиною;
не форсувати початок «групового» життя;
поволі познайомити дітей один з одним та встановити непорушні правила контактування.
ПАМ'ЯТКА
для батьків з успішної адаптації дитини до дитячого садка
Дати дитині можливість поступово звикнути до нових умов, поступово збільшувати тривалість його перебування у дитячому садку – від 1,5-2 годин до повного дня;
Продумати, які улюблені речі, іграшки, книги дитина візьме із собою до дитячого садка;
Служити емоційною опорою для дитини, виявляти інтерес до її справ, уважно вислуховувати все, що він розповідатиме про дитячий садок;
Надавати педагогам допомогу у налагодженні нормального життя малюка в дитячому садку - дотримуватися в домашніх умовах режиму сну та харчування, прийнятих у дитячому садку, підтримувати звички, що виробляються у дитячому садку;
Не впадати в паніку, коли дитина норовлива;
Не намагатись переробити психіку дитини;
Розпізнати, зрозуміти, прийняти дитину такою, якою вона є.
