«ЛЮДИ, ЯКІ НАС ОТОЧУЮТЬ: ЗНАЙОМІ ТА НЕЗНАЙОМЦІ» ЗАНЯТТЯ ДЛЯ МОЛОДШОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ

Безпека дітей — це фундамент, який ми закладаємо з раннього віку. Діти молодшого та середнього дошкільного віку ще не здатні самостійно розпізнавати небезпеку, довіряють дорослим за замовчуванням і часто орієнтуються лише на зовнішні ознаки: усмішка, добрий голос чи «приємний» вигляд можуть створювати у них хибне відчуття безпеки. Саме тому так важливо завчасно навчати дітей розрізняти знайомих та незнайомців, розуміти кордони особистої безпеки та вміти діяти у ситуаціях, коли щось викликає сумнів.
Психологи зазначають, що раннє формування навичок безпечної поведінки значно знижує ризики небезпечних ситуацій у майбутньому.

Діти, які вміють сказати “ні”, знають, до кого звернутися, та мають базові алгоритми поведінки, демонструють більше впевненості, менше губляться у стресових ситуаціях і більш схильні шукати допомоги у дорослих.

Саме тому ми великою увагою ставимось до подібних занять у ЗДО.

Сьогодні наші малюки зробили важливий крок у розумінні власної безпеки. Під час заняття ми разом говорили про те, що світ навколо наповнений різними людьми — тими, кого ми добре знаємо й кому можемо довіряти, і тими, з ким слід бути уважними та обережними.

Малюки вчилися розуміти, хто такі знайомі: батьки, рідні, вихователі, сусіди, а хто є незнайомцями — люди, з якими дитина не має встановлених стосунків і не знає їхніх намірів. Ми також проговорювали, що ввічливість і усмішка незнайомця не гарантують безпеки, і що головне — слухати себе та свої відчуття.

Під час заняття діти практикували:

• розпізнавання знайомих і незнайомців;
• реакції на різні пропозиції чи прохання чужих людей;
• тверде й впевнене “ні”, якщо ситуація виглядає незрозумілою;
•  вміння звернутись до дорослого, якому довіряють.

Ми моделювали різні життєві ситуації — через рольові ігри, короткі сценки, бесіду. Це допомагає дітям не лише теоретично знати правила, а й розуміти, як діяти.

На завершення ми провели теплу, емоційну та повчальну гру:
“Обійми знайомого!” — діти радісно обіймали друзів.
“До тебе підійшов незнайомець!” — робили крок назад і говорили: “Я скажу дорослому!”

Такі заняття — значно більше, ніж гра. Це розвиток критичного мислення, вміння орієнтуватися в реальних ситуаціях і основа особистої безпеки.

---

Поради для батьків і дорослих

• Пояснюйте доступно та регулярно. Діти швидко забувають правила, тому важливо періодично нагадувати: хто такі знайомі, хто незнайомці, що можна, а що — ні.
• Не створюйте страх — створюйте розуміння. Дитина має відчувати впевненість, а не паніку. Спокійний дорослий — спокійна дитина.
• Практикуйте рольові ситуації вдома. Програйте фрази: “Я не піду”, “Я скажу дорослому”, “Не можна брати нічого від незнайомих”.
• Підтримуйте довірливі стосунки. Чим легше дитині говорити з вами про свій день, тим більше шансів, що вона одразу повідомить про щось дивне чи тривожне.
• Поясніть дитині важливість особистих кордонів. Навіть знайомі не мають права змушувати дитину до дій, які їй неприємні. Це основа безпеки.
• Навчайте дитину не соромитися просити допомоги. Це не слабкість — це вміння подбати про себе.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ «ПІКЛУВАННЯ ПРО СЕБЕ ТА СВОЮ ДИТИНУ В ІНТЕРНЕТІ: БЕЗПЕКА І ГАРМОНІЯ»

 

У сучасному світі навіть найменші діти стикаються з цифровим середовищем: переглядають мультфільми, слухають музику, грають у мобільні ігри. Інтернет відкриває величезні можливості для розвитку й освіти, але водночас несе певні ризики для психоемоційного стану дитини та її безпеки. Саме тому дорослим – батькам і педагогам – важливо не лише розуміти переваги й небезпеки цифрового простору, а й бути прикладом усвідомленого користування ним.

Піклування про себе та дитину в інтернеті починається зі створення безпечного інформаційного середовища. Дошкільнятам потрібно пояснювати, що будь-які персональні дані –домашня адреса, номер телефону, фотографії – не можна передавати невідомим людям у мережі без дозволу дорослих. Важливо спільно обирати для перегляду лише ті ресурси й додатки, які відповідають віку дитини, встановлювати захисні фільтри та дитячі профілі. Не менш важливим є регулярне обговорення з малюком того, що він бачить і чує онлайн: це допомагає зрозуміти різницю між вигаданим і реальним, сформувати критичне мислення та вміння звертатися по допомогу, якщо щось у мережі його насторожує.

Окремої уваги потребує питання балансу між віртуальним і реальним життям. Тривале перебування перед екраном може спричиняти перевтому, дратівливість і навіть проблеми зі сном у дошкільнят. Тому важливо обмежувати час користування гаджетами, чергуючи його з рухливими іграми, творчістю та живим спілкуванням. Спільні заняття офлайн – прогулянки, читання, малювання – зміцнюють емоційний зв’язок між дитиною та дорослим, а також розвивають уяву й соціальні навички.

Велике значення має особистий приклад батьків та вихователів. Якщо дорослі постійно перебувають у телефоні, дитина наслідує таку поведінку. Тому варто впроваджувати сімейні правила користування гаджетами, наприклад, домовлятися не користуватися телефонами під час прийому їжі або спільних ігор. Такий підхід демонструє дитині, що інтернет є лише одним із багатьох інструментів, а не єдиним способом проведення часу.

Разом із тим слід пам’ятати, що інтернет може бути й корисним ресурсом розвитку. У ньому є безліч якісних програм, аудіоказок, розвивальних ігор. Головне – обирати їх разом із дитиною, контролювати тривалість та зміст користування, коментувати побачене й підтримувати дитину в її цікавості до нового. У такий спосіб дорослі допомагають формувати у дітей усвідомлене ставлення до мережі та навички безпечної поведінки.

Таким чином, турбота про себе й дитину в інтернеті – це комплекс щоденних дій: від створення безпечного контентного середовища і пояснення правил конфіденційності до підтримання здорового балансу та власного прикладу. Усвідомлене й відповідальне ставлення дорослих до цифрового простору сприятиме вихованню покоління, яке зможе безпечно, гармонійно та з користю користуватися сучасними технологіями.