Психологи зазначають, що раннє формування навичок безпечної поведінки значно знижує ризики небезпечних ситуацій у майбутньому.
Діти, які вміють сказати “ні”, знають, до кого звернутися, та мають базові алгоритми поведінки, демонструють більше впевненості, менше губляться у стресових ситуаціях і більш схильні шукати допомоги у дорослих.
Саме тому ми великою увагою ставимось до подібних занять у ЗДО.
Сьогодні наші малюки зробили важливий крок у розумінні власної безпеки. Під час заняття ми разом говорили про те, що світ навколо наповнений різними людьми — тими, кого ми добре знаємо й кому можемо довіряти, і тими, з ким слід бути уважними та обережними.
Малюки вчилися розуміти, хто такі знайомі: батьки, рідні, вихователі, сусіди, а хто є незнайомцями — люди, з якими дитина не має встановлених стосунків і не знає їхніх намірів. Ми також проговорювали, що ввічливість і усмішка незнайомця не гарантують безпеки, і що головне — слухати себе та свої відчуття.
Під час заняття діти практикували:- розпізнавання знайомих і незнайомців;
- реакції на різні пропозиції чи прохання чужих людей;
- тверде й впевнене “ні”, якщо ситуація виглядає незрозумілою;
- вміння звернутись до дорослого, якому довіряють.
Ми моделювали різні життєві ситуації — через рольові ігри, короткі сценки, бесіду. Це допомагає дітям не лише теоретично знати правила, а й розуміти, як діяти.
На завершення ми провели теплу, емоційну та повчальну гру:
“Обійми знайомого!” — діти радісно обіймали друзів.
“До тебе підійшов незнайомець!” — робили крок назад і говорили: “Я скажу дорослому!”
Такі заняття — значно більше, ніж гра. Це розвиток критичного мислення, вміння орієнтуватися в реальних ситуаціях і основа особистої безпеки.
Поради для батьків і дорослих
- Пояснюйте доступно та регулярно. Діти швидко забувають правила, тому важливо періодично нагадувати: хто такі знайомі, хто незнайомці, що можна, а що — ні.
- Не створюйте страх — створюйте розуміння. Дитина має відчувати впевненість, а не паніку. Спокійний дорослий — спокійна дитина.
- Практикуйте рольові ситуації вдома. Програйте фрази: “Я не піду”, “Я скажу дорослому”, “Не можна брати нічого від незнайомих”.
- Підтримуйте довірливі стосунки. Чим легше дитині говорити з вами про свій день, тим більше шансів, що вона одразу повідомить про щось дивне чи тривожне.
- Поясніть дитині важливість особистих кордонів. Навіть знайомі не мають права змушувати дитину до дій, які їй неприємні. Це основа безпеки.
- Навчайте дитину не соромитися просити допомоги. Це не слабкість — це вміння подбати про себе.


